Думка громадськості щодо видобутку сланцевого газу на території Львівської області

2 жовтня голова районної ради Володимир Недзельський взяв участь у громадському обговоренні щодо пошуку, розвідки та видобутку вуглеводнів на території Олеської площі. Слухання проводились у сесійній залі Львівської обласної ради.
В обговоренні взяли участь представники Кабінету Міністрів України, Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції, представники Посольства США в Україні, народні депутати України від Львівщини, депутати Львівської обласної ради, представники Львівської обласної державної адміністрації, науковці, незалежні експерти, екологи з Києва, Харкова, Донецька та Львова, члени робочої групи для проведення економічного, юридичного, екологічного аналізу проекту Угоди про розподіл вуглеводнів, що видобуватимуться у Львівській області, голови районних рад та сільських рад Львівщини.
Під час обговорення, зокрема, голова постійної комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обласної ради, голова робочої групи з проведення економічного, юридичного, екологічного аналізу проекту Угоди про розподіл вуглеводнів, що планують видобувати у Львівській області Олексій Балицький висловив сумнів: «Угода потрібна державі, але чи вона потрібна Львівщині?» За його словами, Угода потрібна Україні, але якщо наша держава йде в Європу, то вона повинна пропонувати нам енергозбереження та альтернативні джерела. На переконання депутата обласної ради, ця Угода пропонує не енергетичну незалежність, а загарбання території та екологічні наслідки.
Науковці, незалежні експерти, екологи, які прибули на громадські слухання з Києва, Харкова, Донецька та Львова, зупинилися у своїх виступах на можливих екологічних наслідках від реалізації такої Угоди. Також вони піддали сумніву тезу, що Львівщина зокрема, а наша держава загалом, матиме економічний зиск від Угоди.
В одному з польських міст через кілька тижнів після початку буріння сланцевої свердловини впала вежа костелу ХVII століття. Про це розповів керівник громадської організації «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильніков у своєму виступі під час громадського обговорення. В Угоді про розподіл продукції між урядом і компанією «Шеврон» немає жодного слова про культурну і релігійну спадщину, про пам’ятки архітектури. Але ж на території, яку планують бурити, є Олеський замок та маса інших об’єктів культурної спадщини, які можуть постраждати вже внаслідок самої розвідки покладів сланцевого газу, бо відбувається вібрація, коливання. Чи готові ми до таких втрат? Можливо, краще залишити нашим нащадкам трохи газу в надрах, аніж руйнування і забруднену воду?»
«Львівська область є останньою барикадою в Україні, і якщо ви не змусите нашу владу напрацювати законодавство України, яке буде контролювати видобуток сланцевого газу, то надіятися більше нема на кого». Про це сказала голова осередку Всеукраїнської громадської організації «Мама-86» із м. Артемівська Донецької області Галина Олійникова у своєму виступі під час громадського обговоренні. «Нещодавно я зустрічалася з представниками екологічного руху зі штату Огайо (США). Вони розповідали, як у них це відбувається. Обіцяли робочі місця, зокрема, для їхнього штату – 2000. За офіційною статистикою, за 10 років – за період із 2003 до 2013 року – в гірничій, видобувній, лісообробній промисловості всього створено не більше тисячі місць. Коли в штаті Огайо почались проблеми із захворюваністю дітей і дорослих, лікарі не знали, що трапилось і чим лікувати тих дітей», – зазначила вона. За словами Галини Олійникової, Україна найближчим часом може підписати Угоду про асоціацію з Європейським союзом. «У Європейському союзі є належне законодавство і чіткі вимоги, зокрема, про екологічну експертизу. У нас немає законодавства про оцінку впливу на довкілля і на здоров’я населення. Доки ми не маємо цього законодавства, ми не можемо допустити підписання цієї угоди», – наголосила Галина Олійникова.
Унаслідок гідророзриву, за допомогою якого видобувають сланцевий газ, ми можемо втратити мінеральні, лікувальні води, втратити наші курорти. На цьому наголосила хімік-токсиколог, кандидат фармацевтичних наук Зофія Кубрак у своєму виступі під час громадського обговорення.
«При видобуванні сланцевого газу гідророзрив проводитимуть на глибині 3 кілометрів – на такій самій глибині видобувають Олеську та інші мінеральні води. Чи немає небезпеки, що токсичні речовини потраплять у наші мінеральну джерела? Ми тоді втратимо лікувальні, мінеральні води, наші курорти», – наголосила Зофія Кубрак.
За її словами, згідно з міжнародними дослідженнями, при фрекінгу 20% рідини залишається в землі. Через тріщини ця вода разом з хімічними домішками потраплятиме у питні води, адже Україна користується 60% води, яка є глибинною, а не річковою. «Як хімік-токсиколог, я хочу сказати, що половина хімікатів, які застосовують для фрекінгу – це нейротоксини, а половина – канцерогени, це і бензол, і ксилол, і поверхнево активні речовини, і речовини-інгібітори корозії, і кислоти, і соляна, і фосфорна кислота. Яким чином буде проводитись утилізація? Абсолютно невідомо. Звичайно, назад до Америки ці речовини не повезуть, і утилізація буде здійснюватись на нашій території. Але справа в тому, що у нас поки що не проводиться утилізація, всі токсичні речовини вивозяться за кордон – у Польщу, Німеччину», – зазначила вона.
Обговорюючи Угоду про розподіл вуглеводнів між урядом і компанією «Шеврон», нам треба не ділити шкуру невбитого ведмедя, а думати про те, наскільки безпечна розробка сланцевих родовищ. Про це сказав ректор Національного лісотехнічного університету Юрій Туниця у своєму виступі на громадському обговоренні щодо пошуку, розвідки та видобутку вуглеводнів на території Олеської площі. «Ми чомусь зосереджені на тому, як ділити те, чого ми не маємо, – зазначив він. – Хочу, щоб ви мене правильно зрозуміли: я дуже хочу, щоб Україна мала енергетичну незалежність, щоб наші люди жили краще і щоб ми не проґавили момент, коли зможемо збагатити нашу національну скарбницю. Але нам треба не ділити, а говорити передусім про те, наскільки це безпечно». Юрій Туниця зазначив, що зараз говорять про чотирикратний захист, однак на Чорнобильській АЕС також був чотирикратний захист, проте це не вберегло від катастрофи. І хоч компанія «Шеврон» каже, що гарантує очищення води і ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, однак, на думку ректора, вкладати гроші в превентивні заходи в десятки разів ефективніше, ніж у ліквідацію наслідків.
Юрій Туниця також наголосив, що однієї експертизи, зробленої за короткий час, далеко не достатньо для того, щоб приймати зважені рішення для теперішнього і майбутніх поколінь. «Має бути об’єктивна наука – слово, яке ґрунтується на фактах і їх аналізі», – наголосив науковець.