Обговорення проекту Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні у обласній асоціації місцевих рад «Ради Львівщини»
Нещодавно в обласній асоціації місцевих рад «Ради Львівщини» пройшло обговорення проекту Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. В процесі обговорення учасники висловили наступні зауваження до проекту Концепції.
Концепція передбачає, що одним із завдань реформи місцевого самоврядування є встановлення механізмів державного контролю за законністю рішень органів місцевого самоврядування та якістю надання населенню адміністративних та соціальних послуг (пункт 5). Серед таких механізмів державного контролю передбачається закріпити за місцевими державними адміністраціями функції нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування з правом їх зупинення та одночасним зверненням до суду (підпункт 5.2 пункту 5), а також позбавити місцеві ради права висловлювати недовіру главам відповідних місцевих державних адміністрацій.
Наведені вище механізми державного контролю за законністю рішень органів місцевого самоврядування та позбавлення місцевих рад права висловлювати недовіру головам відповідних місцевих державних адміністрацій призведуть до реформування чи вдосконалення місцевого самоврядування в Україні. Окрім цього, запровадження цих реформ буде суперечити вимогам розділу ХІ (Місцеве самоврядування) Конституції України, законам України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про прокуратуру».
Згідно із частиною четвертою статті 143 Конституції України передбачено , що органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади. Тобто, Конституцією України чітко визначено, в яких випадках органи місцевого самоврядування є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до частини другої статті 144 Конституції України передбачено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються в установленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. Порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України на даний час визначено Законом України “Про прокуратуру”. Саме до компетенції органів прокуратури належить функція нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування. У статті 1 Закону України “Про прокуратуру” вказано, що Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами здійснюється прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів, зокрема, місцевими радами та їх виконавчими органами. Згідно із статтею 19 цього Закону предметом прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам. Статями 20 та 22 цього Закону передбачаються відповідні повноваження прокурора та акт прокурорського реагування (подання) на виявлені порушення закону. Прокурор також вправі звернутися до суду з адміністративним позовом про визнання незаконним нормативно- правового акта органу місцевого самоврядування та клопотанням про зупинення дії такого акта в порядку забезпечення позову.
Отже, з вищенаведеного випливає, наділення місцевих державних адміністрацій функцією нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування буде дублюванням вже існуючих повноважень органів прокуратури.
Щодо пропозиції у проекті Концепції про позбавлення місцевих рад права висловлювати недовіру главам відповідних місцевих державних адміністрацій, то слід зазначити, що такий механізм державного контролю є неприйнятним та суттєво обмежить права місцевого самоврядування. Існуючі повноваження місцевих рад щодо висловлювання недовіри головам відповідних місцевих державних адміністрацій прямо пов’язані з компетенцією органів місцевого самоврядування щодо прийняття рішень про делегування місцевим державним адміністраціям окремих повноважень районних та обласних рад, заслуховування звітів голів місцевих державних адміністрацій про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету, рішень ради із зазначених питань, а також про здійснення місцевими державними адміністраціями делегованих їм радою повноважень. Отже, за результатами заслуховування таких звітів, рада вправі давати оцінку результатам виконання головами місцевих державних адміністрацій делегованих повноважень. У випадку, коли результати виконання місцевою державною адміністрацією делегованих їй радою повноважень визнаються незадовільними, рада вправі прийняти рішення про недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації. Таке право районної та обласної ради передбачено пунктом 29 частини першої статті 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Виходячи з вищенаведеного, першочерговим для прийняття даної Концепції залишається питання створення необхідної законодавчої бази для:
– забезпечення повсюдності місцевого самоврядування, формування і забезпечення діяльності територіальних громад, їхніх органів місцевого самоврядування, головним завданням яких має стати створення повноцінного життєвого середовища та поліпшення забезпечення потреб людей, оперативне та якісне надання їм базових соціальних та адміністративних послуг; поліпшення умов сталого розвитку відповідних територій; більш ефективне використання бюджетних коштів та інших ресурсів;
– розширення повноважень місцевих рад та впровадження принципу субсидіарності шляхом передання із сфери компетенції органів виконавчої влади до відання місцевого самоврядування повноважень, які можуть бути ефективно реалізовані територіальними громадами та їхніми органами місцевого самоврядування;
– децентралізації функцій органів державної влади, гармонізації загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів (залишення за місцевими державними адміністраціями лише функцій виконавчої влади з питань, що не можуть бути передані органам місцевого самоврядування, та передача відповідним органам місцевого самоврядування функцій і повноважень організаційно-господарського характеру);
– удосконалення системи адміністративно-територіального устрою на принципах економічної самодостатності та доступності адміністративних (управлінських) і соціальних послуг споживачам цих послуг;
– створення ефективних механізмів забезпечення активної участі територіальних громад та органів місцевого самоврядування у формуванні та реалізації державної регіональної політики.