Інтерв’ю журналістки Ірини Вороняк з начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області Мирославом Степановичем Хом’яком

Про створення третього на території Львівщини національного природного парку ми розмовляємо з начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області Мирославом Степановичем Хом’яком.

1. Мирославе Степановичу, звідки з’явилася ідея створення такого парку саме на території Подільської височини на Львівщині?

Ідея створення парку належить провідним науковцям Львівщини і бере свій початок ще з 1994 року. Саме тоді Указом Президента України в межах Золочівського, Бродівського, Буського районів було зарезервовано під заповідання унікальні з природничої точки зору ділянки. До складу парку увійде 18 функціонуючих заповідних територій загальною площею понад 2 тис.га., в тому числі й пам’ятка природи “Пам’ятка Пеняцька”. Ще 1886 року орнітологом, краєзнавцем і природоохоронцем графом В. Дідушицьким (засновником Природознавчого музею у Львові) було створено один з перших у Європі й перший на теперішніх теренах України природний резерват – Пам’ятку Пеняцьку, яку Парламент Австро-Угорщини офіційно затвердив як «Пам’ятку Пеняцьку».

2. І чим завершився такий «довготривалий» проект?

Указом Президента України від 10.02.2010 року № 156/2010 створено національний природний парк “Північне Поділля” площею 15587,9 гектара, у тому числі 5434,4 гектари земель, що вилучаються в установленому порядку та надаються йому в постійне користування, та 10153,5 гектара земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.

3. Чим цікава територія парку, чому саме на цих землях його створено?

Парк охоплює частково територію Золочівського, Бродовського та Буського районів області. У фізико-географічному аспекті – це територія фізико-географічних районів Гологір та Вороняків, що разом із Розточчям та Кременецькими горами (Тернопільська область) формують північно-західний край Подільської височини. На цій території сформувалися унікальні осередки рослинних угруповань, а також букові лісостани, що ростуть на північно-східній межі ареалу й становлять особливу цінність у загальноєвропейському масштабі. Тут бере початок р. Західний Буг, що має міждержавне значення.

На території проектованого парку поширено понад 200 видів рослин різного статусу охорони (Червона книга України, Європейський список, Бернська конвенція, регіонально рідкісні види) та близько 30 охоронюваних видів тварин.

Крім природничої цінності, територія проектованого парку відзначається значною історико-культурною спадщиною, зокрема, об’єкти так званого «Золотого кільця» замків Львівщини, численні храми та інші пам’ятки культури. З цим регіоном пов’язані різноманітні події новітньої історії: Першої та Другої світових воєн, визвольних змагань українського народу. Створення парку дасть можливість відновлювати ці пам’ятки за державні кошти.

3. Навіщо взагалі створюються такі парки, які їх основні завдання?

Відповідно до мети створення НПП на нього покладається виконання таких завдань:

– збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів;

– створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів;

– проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання з метою розробки наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів;

– проведення екологічної освітньо-виховної роботи з школярами, молоддю.

4. Які переваги матимуть території парку та мешканці населених пунктів, що входять до його складу, і чи не перешкоджатиме «заповідний статус» жителям у повсякденному житті?

НПП “Північне Поділля” протягом перших років діяльності буде забезпечений приміщеннями для його адміністрації та природоохоронних науково-дослідних відділень, в подальшому буде створено еколого-освітній центр та забезпечено розвиток рекреаційної інфраструктури НПП. НПП буде забезпечений спеціальною технікою, автомобілями загального призначення та технікою загального використання. Штат адміністрації НПП сформується з місцевих жителів, а його утримання здійснюватиметься за кошти Державного бюджету.

НПП співпрацює з місцевою владою, населенням та громадськими організаціями, науковими, освітніми установами, зокрема, шляхом залучення їх до участі у роботі науково-технічної ради НПП та спільного проведення різноманітних природоохоронних та інших акцій.

Забезпечення режиму території НПП, здійснення заходів з відтворення/відновлення природних ресурсів суттєво примножить багатство місцевої флори та фауни. Служба державної охорони забезпечить попередження правопорушень та засмічення і захаращення території; реалізує заходи з профілактики та захисту природних комплексів від шкідників та хвороб; запобігатиме виникненню пожеж та інших надзвичайних ситуацій тощо.

Еколого-просвітницька діяльність НПП сприятиме підвищенню рівня екологічної культури місцевого населення і відвідувачів та відіграє важливу роль у вихованні місцевої молоді та екологічному інформуванні населення:

– шляхом проведення просвітницької роботи серед дошкільних та шкільних закладів;

– випуску буклетів, часописів, фільмів, книг, посібників тощо;

– популяризації знань про довкілля.

Науковці НПП проводитимуть екологічний моніторинг, слідкуватимуть за станом природних комплексів і популяціями рідкісних видів рослин і тварин, на підставі чого будуть розроблені спеціальні програми покращення екологічного стану території та прилеглих до парку ділянок.

Крім наявних штатних наукових працівників, установи природно-заповідного фонду укладають угоди із іншими науковими організаціями різних рівнів з метою залучення кваліфікованих працівників та обміном досвідом що природоохоронної діяльності з регіонами України та іншими державами.

Рекреаційна діяльність на території НПП є прямою інвестицією в економічний розвиток регіону. Вона здійснюється шляхом створення сприятливих умов для відпочинку відвідувачів і включає: облаштування екологічних та туристичних маршрутів і зон відпочинку; організацію екологічних таборів для школярів та молоді; залучення місцевого населення до рекреаційної діяльності (надання платних послуг відвідувачам щодо розміщення, харчування та супроводу); надання інформаційних послуг через випуск друкованої, фото- та відеопродукції, виготовлення інформаційних стендів; залучення та співпраця з рекреаційними закладами регіону щодо відвідування території НПП.

НПП сприяє розвитку сільського туризму у регіоні. Ця форма масової рекреації, як жодна інша, сприяє вихованню національно-патріотичних почуттів.

Позитивними сторонами створення парку для місцевого населення є:

Чисте довкілля, збереженість природних ресурсів.
Збереженість, відродженню, збереженню і розвитку культурних та господарських традицій, місцевих народних промислів, пам’яток історико-культурної спадщини.
Вирішення соціально-економічних проблем регіону.
Зменшення рівня безробіття та розширення кола самозайнятості сільського населення, особливо молоді (до 60 нових робочих місць).
Сприяння розвитку туризму.
Розвиток малого та середнього бізнесу, підприємництва, пов’язаного з екотуризмом, насамперед, будівництво мініготелів, кемпінгів, сільських екоосель, розширення можливостей реалізації продукції особистого підсобного господарства, причому, реалізації її на місці.
Поступлення в місцеві бюджети з Державного бюджету (установа загальнодержавного значення).
Інвестиційна привабливість території.
Увага світової спільноти.

Саме НПП створюють унікальну можливість узгодження завдань охорони природи з потребами збалансованого використання природних ресурсів та відпочинком населення.

НПП “Північне Поділля” стане каталізатором сталого розвитку регіону та базою для розвитку рекреаційної, туристичної, еколого-освітньої, природоохоронної, наукової діяльності, стимулом для розвитку супутніх видів підприємницької діяльності в районі.

Парк сприятиме екологізації різних напрямків господарської діяльності, що здійснюються на його території (лісове, водне і мисливське господарство).

5. Мирославе Степановичу, і що далі? Указ Президента є, територія визначена, коли ж парк почне працювати в повну силу і запросить відвідувачів?

В даний час призначено керівника національного парку – Сиротюка Юрія Євгеновича, остаточно узгоджено місце розташування його адміністрації (с. Підгірці Бродівського району). Наступні кроки – розробка і затвердження проекту організації території парку, який передбачає (з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів та їх особливостей) встановлення диференційованого режиму щодо його охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням:

заповідна зона (біля 5% всієї території) – призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів (орієнтовною площею 1000 га). Сюди увійдуть об’єкти природно-заповідного фонду, які вже функціонують як заповідні понад 20 років:

лісовий заказник місцевого значення “Підкамінь”;
гідрологічний заказник місцевого значення “Пониківський”;
ландшафтний заказник місцевого значення “Верхобузький”;
геологічна пам’ятка місцевого значення “Відслонення тортонських пісковиків”;
комплексна пам’ятка природи місцевого значення “Пам’ятка Пеняцька”;
ботанічна пам’ятка природи місцевого значення “Спасівська”;
комплексна пам’ятка природи місцевого значення “Свята гора”;
комплексна пам’ятка природи “Жулицька Гора, Гора Сторожиха, Гора Висока”;
комплексна пам’ятка природи “Підлиска Гора (Гора Маркіяна Шашкевича)” га інші;

зона регульованої рекреації (5-10%) – в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам’ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство й промислове добування мисливських тварин, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони;
зона стаціонарної рекреації (1-5%) – призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів парку;
господарська зона (80%) – у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об’єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, тобто, ведеться традиційне господарювання.

Використання природних ресурсів (збирання грибів та ягід, лікарських рослин сінокосіння, випасання худоби, любительське (спортивне) рибальство та полювання, бджільництво, вирішуються питання заготівлі дров тощо) для місцевого населення не матиме жодних обмежень на території всього парку, крім заповідної зони.

Зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території проводяться відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів. При зонуванні парку в обов’язковому порядку враховуються інтереси землевласників та землекористувачів, місцевого населення, місцевих мисливських організацій.

6. Від імені читачів редакція газети дякує Вам, Мирославе Степановичу, за цікаву і змістовну розповідь і бажає успіхів новоствореному парку у всіх його починаннях.