Про прийняття Звернення щодо розгляду законопроекту № 015-3 “Про мови в Україні”

Депутати Золочівської районної ради Львівської області стурбовані останніми діями нинішньої влади щодо мовної політики в державі. 

Тривогу представницького органу нашого району викликає пасивна, споглядальна позиція депутатів Верховної Ради України щодо дій правлячої більшості на витіснення української мови з усіх сфер життя.

Мова та держава в небезпеці! Парламентська більшість планує ухвалити нову редакцію закону про мову, яким фактично знищується українська мова, яка є цементом української державності.

Золочівська районна рада Львівської області категорично вимагає від керівництва Верховної Ради України негайно зняти з розгляду парламенту законопроект № 1015-3 «Про мови в Україні», який, усупереч чинній Конституції України, передбачає надання російській мові під виглядом регіональної фактичного статусу другої державної мови нарівні з українською.
Депутатський корпус Золочівської районної ради розцінює цей законопроект як замах на Конституцію, зазіхання на державний суверенітет та спроби посіяти розбрат, розколоти Україну за мовною ознакою.

Антиконституційний законопроект народних депутатів України від Партії регіонів Олександра Єфремова, Комуністичної партії Петра Симоненка та «Блоку Литвина» Сергія Гриневецького продовжує імперську традицію нищення української мови, запроваджену Емським і Валуєвським указами Російської імперії, а також заходами Леніна та Сталіна щодо русифікації України. Формально визнаючи статус української як єдиної державної мови, законопроект офіційно запроваджує двомовність – вільне використання російської мови в усіх сферах діяльності, включаючи діловодство, судочинство, проведення досудового слідства, набуття освіти, вживання в державних та регіональних владних установах. Золочівська районна рада категорично протестує проти остаточного знищення української мови в незалежній Україні та переведення україномовних громадян в ізольоване становище.

Попереджаємо, що такі кроки коаліції є вкрай небезпечними для державної стабільності. Лідери парламентської коаліції вкотре довели, що вони відчувають себе не представниками суверенної європейської України, а губернаторами Малоросії, які виконують доручення Кремля з масованої русифікації українців.

Автори законопроекту прикривають спроби знищити українську мову намірами привести українське мовне законодавство у відповідність до Європейської хартії регіональних мов. Однак цей документ передбачає, що держава сприяє розвиткові мов нацменшин за умови, що не завдається шкоди розвитку мови корінної нації. Гарантуючи захист 15 мовам національних меншин в Україні, цей законопроект чомусь присвячує окрему статтю російській мові. Його автори стверджують, що для більшості громадян України російська мова є або рідною мовою, або мовою повсякденного спілкування.

Нагадуємо, що Україна є унітарною країною, де етнічні українці складають переконливу більшість громадян. Наголошуємо, що російська мова не потребує захисту, оскільки почуває себе в Україні краще, ніж на батьківщині.

Сам факт появи ганебного «мовного» законопроекту свідчить, що за такої ментальності влади реалізація українських національних інтересів є неможливою. Ми вбачаємо причину українських негараздів, – у тому числі, економічних, – у відсутності національної свідомості українських можновладців.

Мова – це невидимий кордон, який захищає державу та її інтереси. В Україні двомовні уряд та парламент не ідентифікують себе саме з Україною і не відділяють себе ментально від Росії та її інтересів. Через це українські кошти працюють на російську економіку, – наприклад, в Криму запівдарма перебуває Чорноморський флот Російської Федерації, а в Російській Федерації залишаються багаторічні борги із вкладів українців в Ощадбанку СРСР. Разом з тим Україна оплачує двомовність бюджетними дотаціями за транзит російського газу до ЄС.

Вимагаємо у Президента України – як гаранта Конституції – вжити всіх необхідних заходів, щоб припинити антиукраїнську вакханалію правлячої коаліції, яка намагається переглянути мовне законодавство, запроваджене Основним Законом України.

У випадку ігнорування наших вимог, з метою захисту Конституції України, зокрема статті 10, що «державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя на всій території України»,  залишаємо за собою право звернутися до студентства, інтелігенції, всіх українців, яким небайдужа доля держави, взяти участь у масових акціях громадянської непокори з метою захистити свою національну ідентичність та право розмовляти рідною мовою.
Захищай українське, бо це – твоє!

Лише таким чином можна відстояти беззаперечне право бути українцем у своїй державі.