Шановні Золочів’яни!
Дорогі земляки!
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор , який призвів до небачених безневинних жертв.
Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців і сучасне покоління.
У період з квітня 1932 по листопад 1933 рр., тобто приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони безневинних людей. На підтвердження страшних наслідків Голодомору в Україні дослідники називають різні цифри жертв, так щодня вмирало приблизно 25 тис. осіб, тобто понад 1000 осіб щогодини, або ж – 17 осіб щохвилини. …
Це трагедія, масштаби якої не можна збагнути.
Сьогодні, коли від початку голодомору 80 років, ми не маємо права забувати народне слово правди і довічного прокляття, послане на голови катам. Бо це слово здолало смерть, аби дійти до нас, збудити в наших серцях пам’ять про мільйони безвинно замучених предків і застерегти від повторення страшних помилок.
Трагічні події 1932-1933 рр. вписали чорну й ганебну «славу» тоталітарної держави в життя українського народу навічно. Пам`ять про ті часи вкарбувалась у свідомість наших співвітчизників назавжди, вона болем проймає серця людей, є насправді невмирущою і передаватиметься з покоління в покоління.
Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно – надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи!
Ми не маємо права знехтувати уроками минулого!
Схилімо низько голови в скорботну хвилину та вшануємо пам’ять жертв голодоморів та політичних репресій хвилиною мовчання і запалюванням поминальних свічок.
Вічна пам’ять загиблим!
З повагою, голова районної ради Володимир Недзельський
