ЗВЕРНЕННЯ до Українського народу з приводу підписання Головою Верховної Ради України В. Литвином та Президентом України В. Януковичем антиукраїнського Закону «Про засади державної мовної політики»

Прес-центр

Голосування за антиукраїнський мовний закон та підписання його Головою Верховної Ради України остаточно зганьбило парламентаризм в Україні і засвідчило відсутність державницького мислення та національного самоусвідомлення абсолютно здискредитованих парламентарів від провладної більшості.

         Згідно статті 94 Конституції України Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної ради України для повторного розгляду.

         Прикінцевими положеннями Закону України “Про засади державної мовної політики” встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

         Таким чином, за підписанням Президентом вказаного закону слідує обов’язковість оприлюднення його шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації, що означає набуття цим законом чинності, а значить таким, що підлягає виконанню на всій території держави.

         Президент Янукович свідомо не скористався своїм конституційним правом ветування цього одіозного закону, попри визнання його на зустрічі з українською інтелігенцією таким, що загалом не узгоджується з конституційними засадами державної мовної політики і становить значну проблему для української мови та не сприяє консолідації суспільства.

Підписання цього закону Президентом України В. Януковичем на наступний день після обіцянок, даних представникам української інтелігенції є не лише наругою над Конституцією, але і демонстративним глумлінням над всім українським.

 Починаючи з весни 2010 року, антиукраїнська більшість у Верховній Раді України, до якої входять депутати-регіонали, їхні «ліві» і «праві» сателіти, а також перекинчики-«тушки», систематично ухвалює рішення, основна мета  яких – встановити й утвердити в Україні режим авторитарної диктатури, владного свавілля, немилосердної соціальної експлуатації та культурного гноблення.

Внутрішня політика режиму підпорядкована зростанню надприбутків вузького кола олігархів за рахунок збідніння переважної більшості українців, зовнішня політика цілеспрямована до укладання кабальних для держави і народу угод в обмін на преференції для тих самих олігархів – і врешті втрати Української державності.

У сфері культурної політики режим відверто став на шлях україноненависництва та русифікації. Українську мову цілеспрямовано витіснено з основних ЗМІ, загальноприйнятною серед високопосадовців стала безкарна демонстрація презирства і погорди до всього українського, а українці масово зазнають дискримінації за національною ознакою.

В Україні дійсно серйозно та фахово потрібно поліпшити мовну політику. Українська мова як єдина державна мусить заповнити всі ті ніші, у яких повинна домінувати саме державна мова: засоби масової інформації, школи, університети, державна та місцева адміністрації тощо.

Натомість справжньою метою цього закону є просування винятково російської мови за рахунок української та дійсно міноритарних мов.

Закон Ківалова – Колесніченка свідомо направлений на розпалювання міжнаціональної ворожнечі в Україні, що є кримінальним злочином.

Фактично Україна рухається до маріонеткової терористичної диктатури найбільш шовіністичних та україноненависницьких кіл фінансово-монополістичного і компрадорського капіталу, постійно перебуваючи на прив’язі у Кремля.

 Львівська обласна асоціації місцевих радРади Львівщини звертається до Українського народу та українських політичних партій із закликом зробити все можливе, щоб зупинити наступ українофобів, забезпечити перемогу опозиційних сил на виборах, не допустити чергових фальсифікацій і бути готовим до неминучих акцій громадянської непокори.

Закликаємо майбутню проукраїнську більшість у парламенті зліквідувати ганебні наслідки правління режиму у сфері внутрішньої та зовнішньої політики і, передусім, у гуманітарній царині.

Вважаємо за необхідне, щоб майбутня Верховна Рада України VII скликання ухвалила Закон «Про захист української мови», як це зроблено в деяких країнах Західної Європи, зокрема у Франції. Вимагаємо створити спеціальну державну структуру, відповідальну за захист та утвердження української мови і дотримання мовного законодавства. Необхідно впровадити обов’язковий іспит з української мови для державних службовців та виписати сувору систему покарань за недотримання нового закону.

З огляду на те, що поняття мови та національності в неколонізованих державах є тотожні, ми вважаємо за першочергове завдання відновити у паспорті та свідоцтві про народження запис графи “національність”.

Прийнято на засідання Львівської обласної Асоціації місцевих радРади Львівщини

10 серпня 2012 року